Випускник історичного факультету Чернівецького державного університету (1983). Після закінчення навчання в університеті працював учителем історії та суспільствознавства середньої школи № 3 м. Чернівці (1983–1988), проходив дійсну службу в армії на посаді командира артилерійського взводу/старшого офіцера батареї (1984–1986), навчався в аспірантурі ЧДУ (1986–1990).
Захистив кандидатську дисертацію на тему "Політична боротьба в Німеччині з питань колоніальної політики в Африці (1871–1890 рр.)" (спеціальність «всесвітня історія», 1990) і докторську дисертацію на тему "Ідеологія та практика німецького колоніалізму (XVI–XIX ст.)" (спеціальність «всесвітня історія», 1995). Отримав вчене звання доцента у 1997 р. і професора у 2002 р.
Завідувач кафедри соціогуманітарних дисциплін Чернівецького факультету Харківського політехнічного університету (1997 – 1998). Один із ініціаторів і організаторів відкриття спеціальностей «країнознавство» та «політологія» в Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича (1997–1998) і спеціальності «політологія» в Рівненському державному гуманітарному університеті (2004). У 1998 р. був призначений на посаду завідувача новоствореної кафедри політології та соціології Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. Очолював її до свого переїзду восени наступного року до м. Рівне, де керував кафедрами міжнародних відносин і країнознавства Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету (1999–2012), політології та соціології (1999–2004) і політичних наук (2004–2006) Рівненського державного гуманітарного університету. Після запрошення до Дипломатичної академії України при МЗС України очолював кафедру зовнішньої політики і дипломатії (2012–2014), а потім працював професором цієї кафедри (2014–2016). З 2016 р. – професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету в м. Києві. Професор титулярний (бельведерський) у Жешувському університеті (Республіка Польща, з 2004).
Запрошений професор багатьох українських і зарубіжних університетів, у тому числі Фрайбурзького університету імені Альберта-Людвіга (ФРН, 1995–1996), Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (2003–2013), Університету імені Марії Кюрі-Складовської в Любліні (Республіка Польща, 2007), Національного університету «Острозька академія» (2011–2019), Гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташиця в Кракові (Республіка Польща, 2012), Університету гуманітарно-природничого імені Яна Длугоша в Ченстохові (Республіка Польща, 2017–2018).
Член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій з історичних і політичних наук у Чернівецькому (1996–2012), Львівському (2000–2002) і Дніпровському (2003–2013) національних університетах, Дипломатичній академії України при МЗС України (2012–2017) і наукових рад із захисту докторських і ґабілітаційних праць у галузі історичних, соціологічних і політичних наук у Жешувському університеті (Республіка Польща, з 2004).
Науковий редактор і член редколегій наукових фахових збірників з історичних, політичних і соціологічних наук університетів і наукових установ у Києві, Чернівцях, Рівному, Дніпрі, Тернополі, Луцьку, Кам'янці-Подільському, а також у Жешуві, Вроцлаві, Любліні, Білостоку, Торуні (всі – Республіка Польща).
Підготував 18 кандидатів і докторів з історичних і політичних наук.
Автор понад 500 наукових праць, у тому числі понад 30 персональних і колективних монографій, навчальних посібників, словників-довідників, статей і рецензій. Сфера наукових інтересів охоплює дослідження у галузі історії Німеччини, історії міжнародних відносин, зовнішньої політики України, пам'яттєвого дискурсу, порівняльних політичних систем і теорії політики.
Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (2002), грамотами Міністерства освіти і науки України (2007, 2018, 2019), іншими відзнаками та заохоченнями.
Детальніше про публікації проф. С.С. Трояна можна дізнатися тут: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=SmC4IV8AAAAJ