Факультет історії, політології та міжнародних відносин
При заснуванні у 1875 р. Чернівецького університету історичного факультету, а тим більше ще й політології та міжнародних відносин не було. Але на „універсальному” філософському факультеті поряд з математикою, фізикою, біологією та іншими далеко не гуманітарними предметами на двох кафедрах викладалася й історія. На одній – історія Австрії і загальна історія, а на другій – стародавня, східноєвропейська і південно-східноєвропейська історія. Серед керівників кафедр, відомих істориків працювали професори Фердинанд Ціглауер фон Блюменталь, який написав кілька праць з історії Буковини, Раймунд Фрідріх Кайндль, Йоганн Полек, Й.Лозерт, Зігмунд Гертцберг-Френкель, Володимир Мількович, Іон Ністор. Особливо значний внесок у вивчення історії Буковини зробив уродженець Чернівців, випускник університету Р.Ф.Кайндль, який написав „Історію Буковини” у 3-х частинах (1888-1893), „Історію Чернівців від найдавніших часів до сьогодення” (1908, перевид. укр. і нім. мовами, 2005), двотомне дослідження „Рутени на Буковині” у співавторстві з А.Манастирським (1898-1899) (переклад. укр. мовою, 2007), „Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази” (1894, перевид. укр. мовою 1999), „Буковина у 1848-1849 рр.” (1900), 3-томна „Історія німців Прикарпаття” (1907-1911). Висвітлюючи, зокрема, давню історію Буковини, він підкреслював, що слов’янське населення заселяло цей край уже у VІ ст. н.е.
Про історію українського національного, культурного руху, формування на Буковині української нації як складової частини усього українського народу написав книгу „Буковинська Русь” Степан Смаль-Стоцький – професор університету, філолог, відомий український громадський і політичний діяч.
Українські студенти тривалий час добивалися відкриття кафедри української історії, однак вона не була відкрита, а найголовніші події з історії України повідомлялися при читанні курсу східно-європейської історії.
У 20-30-ті роки ХХ ст. на філософському факультеті зрумунізованого університету історія читалася на 4 кафедрах: кафедрі історії румунів, кафедрі історії стародавнього світу, епіграфіки і греко-римських старожитностей, кафедрі історії середніх віків, нової і новітньої історії, кафедрі південно-східноєвропейських країн. Лекції читали відомі в той час лектори І.Ністор, Р.Киндя, Т.Балан, Т.Саучук-Севяну, А.Бокенецу та ін. У числі досліджуваних ними тем була й буковинська проблематика. Однак загальною хибою цих їхніх досліджень було антинаукове твердження, що Буковина – це виключно споконвічна „румунська земля”, а буковинські українці – це „романці”, які забули свою рідну румунську мову. У свій час такі безпідставні твердження спростовували українські автори С.Смаль-Стоцький, М.Кордуба, Г.Піддубний та інші (не поділяють такі погляди і сучасні українські історики).
Після приєднання у 1940 р. Північної Буковини до УРСР у складі СРСР, відповідно, реорганізації Чернівецького університету в радянський ВНЗ у ньому серед шести факультетів було започатковано й історичний у складі трьох кафедр: історії СРСР, історії стародавнього світу і середніх віків, нової і новітньої історії при трьох викладачах (М.Ф.Скавронський, А.В.Крячун, К.К.Камінський) і 66 студентах.
З жовтня 1944 р. факультет діяв у складі тих же трьох кафедр і ще кафедри історії УРСР, яка у 1949 р. була об’єднана з кафедрою історії СРСР. Деканами факультету в різний час були професори і доценти М.Ф.Скавронський, В.О.Голобуцький, І.І.Кравченко, В.К.Литвинов, Т.М.Сопільнюк, К.Г.Ципко, М.О.Ліщенко, Г.С.Габ, Ю.І.Макар, з 2003 – проф. О.В.Добржанський. У 1944-1991 рр. факультет 5 раз міняв своє місцезнаходження. З 2005 р. змінив і свою назву з історичного на факультет історії, політології та міжнародних відносин, що відповідає нинішнім його спеціальностям.
У радянський період факультет як гуманітарний, а до певної міри політологічний перебував під пильним контролем партійних органів і спецслужб. Навчальні програми практично з усіх предметів, наукові дослідження були пронизані марксистсько-ленінськими догмами, і будь-який відхід від них суворо переслідувався, аж до кримінального покарання, що було особливо поширеним щодо студентів у 40 – початку 50-х рр. ХХ ст. Деяка лібералізація з другої половини 50-х рр. не усунула цей контроль. І все ж викладачі знаходили шляхи і методи, щоб дати студентам об’єктивні знання, розуміння закономірностей розвитку історичного процесу, готувати їх сумлінними спеціалістами, виховувати їх чесними, порядними людьми.
Науковці факультету взяли участь у написанні таких фундаментальних комплексних праць, як „Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область” (1969), „Нариси з історії Північної Буковини” (1980).
Уже з кінця 80-х рр. і особливо після проголошення незалежності України викладання історії на факультеті, як і науково-дослідницька, виховна робота докорінно змінилися. Залишаючи в основі самі історичні явища, події, факти, їх хронологічну послідовність, було змінено підхід до їх трактування – безумовна об’єктивність, неупередженість, історизм, відхід від насаджуваних десятиліттями принципів класовості і перманентного пошуку ворогів, від т.з. інтернаціоналізму (насправді русифікації). Відповідно було змінено навчальні програми і робочі плани, плани лекційних і семінарських занять, методичні рекомендації, посібники, підручники, тематику курсових і дипломних робіт, проходження практики.
Діяльність факультету завжди забезпечував професорсько-викладацький склад, який постійно зростав як кількісно, так і фахово. Якщо в кінці 50-х рр. ХХ ст. на факультеті працювало менше 20 викладачів (жодного доктора наук),то у 1990 р. – 47 викладачів, у т.ч. 8 докторів наук, професорів, 31 кандидат наук, 28 доцентів, у 2000 р. – відповідно 50 викладачів, серед них 9 д.і.н., професорів, 41 к.і.н., 35 доцентів, на кінець 2017 р. – 96 викладачів, у т.ч. 20 д.і.н. і політ.н., професорів, 75 к.і.н. і політ.н., доцентів. Навчально-допоміжний персонал зріс з 6 у кінці 50-х років до 15 у 2000 р., 21 у 2011 р.
Збільшувалося і число студентів стаціонару: з дещо більше 200 на початку 50-х років до 1100 у 2011-2012 н.р. та ще 600 осіб заочного навчання. Відповідно зростало й число випускників: з 10 у 1945 р. до 54 у 1950 р., 61 у 1970 р., 176 у 2004 р., 335 у 2011 р. З 1945 по 2017 р. факультет закінчило понад 10 тис. випускників.
Значне зростання сталося передусім завдяки відкриттю таких нових престижних спеціальностей, як „політологія”, „країнознавство”, „міжнародна інформація”, „державна служба”, „етнологія”. Введення нових спеціальностей супроводжувалося створенням нових кафедр. Станом на початок 2008 р. на факультеті поряд з трьома традиційними кафедрами: історії України, етнології, античної і середньовічної історії, нової і новітньої історії відкрито кафедри політології та державного управління, міжнародних відносин, міжнародної інформації, а також кафедру сучасних іноземних мов та перекладу (обслуговує у першу чергу напрям міжнародні відносини, а також й інші) – всього 7 кафедр. В результаті кількість навчальних дисциплін значно зросла.
Лекційні курси усіх шести спеціальностей ведуть висококваліфіковані спеціалісти факультету і частково запрошені фахівці (міжнародні відносини). Семінарські заняття ведуть переважно молоді викладачі. Підготовка спеціалістів ведеться за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр, а на заочній формі – ще й через екстернат. Кожна кафедра забезпечує проведення відповідної практики: археологічної, етнографічної, архівно-музейної, педагогічної, політологічної, політологічно-дослідницької, професійно-орієнтованої, маршрутної за кордоном, комп’ютерно-інформаційної, мовно-перекладацької, асистентської, наукової.
Згідно з розпорядженням Міністерства освіти і науки України факультет успішно освоює систему навчання відповідно до вимог Болонського процесу.
Виховна робота з студентами ведеться як у ході навчання, так і кураторами в академгрупах, під час різних масових тематичних заходів. Життя студентів висвітлюється у щомісячній студентській газеті „Перед фактом”.
Підвищенню якості навчально-виховного процесу сприяло й деяке поліпшення навчальної бази факультету, у розпорядженні якого бібліотека (понад 12 тис. книг), етнографічний музей, археологічна лабораторія, а також центри: археологічних, американських, канадських, французьких і польських студій зі своїми бібліотеками, певним обладнанням, два комп’ютерні класи. На факультеті встановлено понад 80 одиниць технічних засобів.
На факультеті успішно розвиваються наукові дослідження з актуальних питань історії, політології, міжнародних відносин відповідно до затверджених на кожні 5 років кафедральних тем, а також окремих бюджетних тем. Особливо широкі можливості для публікації результатів своїх досліджень створилися після того, коли кафедри почали видавати свої щорічні збірники наукових праць, зокрема кафедра історії нового і новітнього часу – „Питання історії нового і новітнього часу” (з 1992 р.), кафедра історії стародавнього світу і середніх віків – „Питання стародавньої та середньовічної історії, археології і етнографії” (з 1996 р.), а після перейменування кафедри у 1998 р. – „Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології»; кафедра історії України – „Питання історії України” (з 1997 р.), кафедра міжнародних відносин – „Історико-політичні проблеми сучасного світу” (з 2002 р.), кафедра політології – „Політологічні та соціологічні студії” (з 2002 р.), кафедра міжнародної інформації – суспільно-політичний журнал „Форум” (з 2005 р.). Крім того, ректорат щороку надає дозвіл факультету видати праці своїх науковців в одному з номерів „Наукового вісника Чернівецького університету”. Всього на факультеті виходить 6 видань, визнаних ВАК України як фахові. Науковці факультету друкують свої праці також в академічних і регіональних журналах, збірниках і вісниках інших ВНЗ України, а також за кордоном (у Польщі, Румунії, Росії, Австрії, Німеччині, Канаді, США) – всього за 1991-2010 рр. понад 4,5 тис. публікацій, у т.ч. більше 50 монографій, підручників, збірників документів. Серед них такі комплексні дослідження, як „Буковина: історичний нарис” (1998, автори В.М.Ботушанський – відп. редактор, проф. О.В.Добржанський, проф. Ю.І.Макар, доц. Л.П.Михайлина), „Хотинщина: історичний нарис” (2002, автори проф. О.В.Добржанський, проф. Ю.І.Макар, доц. О.М.Масан), „Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (З давніх часів до середини ХХ ст.) (2005, автори проф. В.М.Ботушанський – наук. редактор, проф. Ю.І.Макар, доценти О.М.Масан, І.А.Піддубний, Г.М.Скорейко, С.М.Гакман), „Чернівецький університет. 1875-1995. Сторінки історії” (1995, автори В.М.Ботушанський – відп. редактор, О.В.Добржанський, Ю.І.Макар, О.М.Масан, П.І.Яценюк), „Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковина” (2005, автори О.В.Добржанський, В.М.Ботушанський, Т.В.Марусик), „Буковинці у боротьбі за українську державність” (2007, автори О.В.Добржанський, П.П.Брицький, Є.П.Юрійчук), „Змагання за українську державність на Буковині (1914-1921)” (2009, автори О.Добржанський, В.Старик), Круглашов А.М., Ротар Н.Ю., Мельничук І.М. Зовнішня політика України – 2010: незмінна мінливість пріоритетів. – К.: Фонд ім. Фрідріха Еберта, 2010, Макар Ю.І., Гдичинський Б.П, Макар В.Ю, Попик С.Д., Ротар Н.Ю. Україна в міжнародних організаціях: Навчальний посібник / За ред.. Ю.І.Макара. – Чернівці: Прут, 2009. – 880 с., Бурдяк В.І., Василенко, С.Д., Веренько В.І. Політика та права людини. Підручник МОН України / В.І. Бурдяк, С.Д. Василенко, В.І. Веренько. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 536 с. та ін., які успішно використовуються у навчальному процесі у середніх і вищих навчальних закладах Буковини.
Факультет виступив ініціатором проведення в університеті у 2000 р. першого Міжнародного конгресу українських істориків „Українська історична наука на порозі ХХІ ст.” У 2002 р. в університеті відбувся V Конгрес Міжнародної асоціації україністів з публікацією 7-томного видання його матеріалів. На факультеті у 1990-2017 рр. проведено 10 Буковинських історико-краєзнавчих конференцій з публікацією матеріалів (понад 1000).
З 1994 р. на факультеті діє спеціалізована вчена рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій з історії України і всесвітньої історії (голова – проф. Ю.І.Макар, з 2004 р. – проф. О.В.Добржанський). З 2004 р. почала діяти також спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій з політології (голова – проф. Ю.І.Макар). У них захищено понад 40 кандидатських і 20 докторських дисертацій науковців факультету і понад 250 дисертацій здобувачів з інших міст України. Професор В.Бурдяк є членом експертної ради ВАК України.
До наукової роботи залучаються і студенти. Під керівництвом наукових керівників з числа професорів і доцентів студенти виконують курсові, дипломні і магістерські роботи, виступають на студентських та інших наукових конференціях з наступною публікацією їхніх робіт, беруть участь у конкурсах студентських робіт. Кращі випускники, зокрема магістри рекомендуються до вступу в аспірантуру. Аспірантура діє при 6 кафедрах факультету. Майже всі аспіранти захищають кандидатські дисертації своєчасно. Діє також докторантура.
Факультет має давні та міцні зв’язки з школами різних типів міста Чернівців та Чернівецької області. На їх базі факультет проводить педагогічні практики (ОКР „бакалавр” та ОКР „спеціаліст”) та виїзні практичні заняття з курсу „Методика викладання історії в школі”. Учні шкіл відвідують заняття “Малої академії”, що базується на факультеті, учні та вчителі залучаються до участі в історичному гуртку та науково-методичному семінарі, які працюють на базі кафедри історії нового та новітнього часу. Ця кафедра першою здійснила конкретні кроки по удосконаленню змісту шкільної історичної освіти – разом з громадським науково-методичним видавничим об’єднанням Новоселицької гімназії випустили навчальні посібники для старшокласників, студентів та викладачів „Нариси з всесвітньої історії ХХ століття” (2003 р.).
Кафедри факультету проводять певну роботу з метою активізації написання провідними науковцями навчальних посібників для студентів факультету історії, політології та міжнародних відносин та неспеціальних факультетів. Так, у 2008 р. вийшли: Практикум „Історія України з найдавніших часів до наших днів” для неспеціальних факультетів (автори С.В. Герегова, М.Р. Гуйванюк, Г.М. Скорейко), навчальні посібники „Всесвітня історія 1918-1945 рр.” (автор проф. О.І. Сич) та ін.
Факультет має широкі наукові зв’язки з Інститутом історії НАН України, іншими академічними установами та ВНЗ України, як також із зарубіжними навчальними та академічними закладами у Польщі, Румунії, Австрії, Німеччині, Канаді, США.