- субота, 28 березня 2026 р.
- Кафедра міжнародних відносин та суспільних комунікацій
26 березня 2026 року на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за підтримки Центру румунських студій відбулася зустріч з ректором Ясського університету «Петре Андрей», доктором, професором Соріном Боканча (Румунія) та поетесою Радмілою Попович (Республіки Молдова). Під час творчої зустрічі відбулася презентація поетичної збірки поетеси «Я теж Україна», котра є політичним маніфестом і як стверджує авторка «її зброєю у війні проти росії стали слова». Переклад збірки українською мовою здійснив письменник, журналіст Михаїл Трайста. Зустріч модерував кандидат історичних наук, доцент, заступник директора Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації Сергій Гакман.
Радміла Попович є відомою поетесою, авторкою текстів популярних в Республіці Молдова та Румунії. Народилася 31 серпня 1972 року в селі Флоріцоя Веке, Республіка Молдова. Закінчила філологічний факультет Державного університету в м. Кишинів, є членкинею Спілки письменників Республіки Молдови та Румунії. Збірки Радміли Попович перекладені французькою, італійською, німецькою, іспанською, англійською та українською мовою.
Ректор Соріном Боканча у своєму виступі зазначив, що збірка поетеси «Я теж Україна» є своєрідний політичний маніфест, наголосивши, що українці живуть в умовах війни, де слово стає не менш важливим, ніж зброя. Більше того, слова інколи мають навіть більшу силу, адже війна точиться не лише на полі бою, а й у свідомості людини. У цьому контексті не існує нейтральних слів, кожне з них несе певний зміст і вплив.
Під час зустрічі було підкреслено, що сучасне суспільство перебуває під загрозою так званої «чорної пропаганди» війни, якій необхідно протиставити пропаганду миру, гуманізму та духовних цінностей. У моменти, коли небезпека стає максимально близькою – «коли бомби вже біля дверей» – людина особливо гостро замислюється над вічними питаннями, зокрема про нетлінність душі.
Особливу увагу було приділено постаті Радміли Попович, яка постає як яскравий приклад митця з чіткою громадянською та політичною позицією. Її збірка віршів є не лише літературним твором, а й важливим елементом духовного спротиву.
Наголошено, що війна ведеться не лише на фронті, але й у всіх сферах суспільного життя, зокрема в культурі та книговиданні. Саме тому роль слова, літератури та інтелектуальної діяльності є надзвичайно важливою.
Окремо було зазначено, що військові потребують не лише матеріального забезпечення, але й морально-психологічної підтримки. У цьому процесі слово і мистецтво відіграють ключову роль, адже здатні передавати емоції, навіть долаючи мовні бар’єри та знаходячи відгук у серцях людей різних держав та культур.