31 серпня 2026 року завершилася моя робота на посаді завідувача кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Безліч днів – 27 років вимогливої праці разом із колегами та своїми керівниками для наших студентів, факультету й університету. Хочу подякувати всім, хто довіряв мені цю нелегку працю всі ці роки, і тим, хто поділяв зі мною випробування та радощі на цьому шляху.

З теплотою згадую спільну роботу з ректором С.С. Костишиним, М.В. Ткачем, які залишаються в нашій спільній пам’яті. Дякую щиро за багаторічну підтримку та професійність ректорам С.В. Мельничуку та Р.І. Петришину. Хочу подякувати за увагу і добре розуміння діючому ректору Р.Р. Білоскурському. Добрим словом мені варто згадати багатьох проректорів, але серед них ціную ті довірливі стосунки, які склалися з О.Г. Ушенко, П.М. Фочуком, та всією нинішньою командою проректорів, особливо ж з Т.Д. Федірчик, Ю.Б. Халавкою та І.М. Осовською.

Окрема історія – щоденна співпраця, робочі дискусії, часом напружені, але врешті-решт спрямовані на благо факультету та кафедри – з нашими деканами. Перш за все, з легендарним Ю.І. Макаром, його наступником на цій вагомій посаді О.В. Добржанським і нині активно діючим деканом факультету історії, політології та міжнародних відносин В.Л. Карпо.

Найбільше дякую своїм колегам по кафедрі, всім, без винятку, за терпіння, розуміння та часом надихаючу опозицію до моїх ініціатив, більш якісно аргументовану. Особисто вдячний багаторічним заступникам – спершу В.І. Бурдяк, а потім Н.Ю. Ротар, а також І.О. Равлик. Світло згадую і тих колег, яких не стало за ці роки – Ю.А. Юрійчука, В.А. Демидова, І.М. Мельничука. Найбільше болить за наших випускників, які віддали Україні свої життя. Беззастережно вдячний тим, хто нині захищає її.

Найціннішими в нашій роботі є довіра та зацікавленість студентів, які здобувають освіту та фах на нашій кафедрі. Ваша увага та зацікавленість надихали, а власні ініціативи та пошуки дозволяли стерти у сенсі свої праці в певні моменти сумнівів та втоми. Не забуваю і вболіваю за своїх колишніх і сучасних аспірантів і докторантів, сподіваюсь, це – взаємно.

Російсько-українська війна суттєво скоригувала пріоритети навчальної та дослідницької діяльності для всіх нас. Намагався не плентатися позаду і підтримувати інших на шляху протидії агресорам та на дорозі перемоги України. Ця жорстока і кривава боротьба триває. Як і історія нашої кафедри, яка вже здобула  чимале визнання в Україні та за її  межами.

Бажаю новій завідувачці кафедри, відомій професорці, доктору політичних наук Наталії Юріївні Ротар, яка очолює кафедру з 1 вересня, успішної праці, вагомих здобутків, тісної взаємодії та всебічної підтримки на кафедрі, факультеті та в університеті. Звичайно, як основу всього цього – міцного здоров'я, оптимізму та життєвих сил! Їй, усім колегам, нашим студентам і випускникам.

Впевнений, що з нашим кадровим і науковим потенціалом, традиціями, які продовжують формуватися й переходити через випробування, ми можемо і повинні досягати більшого й кращого в усіх аспектах своєї праці та творчості.

Vivat academia, vivant professores!

Слава Україні!