12 травня 2026 р. у 14-му корпусі ЧНУ (ауд. 32) в рамках роботи щорічної студентської конференції відбулося засідання секції всесвітньої історії. (№ 1)

Модератором секційного засідання виступив проф. М Чучко. (№ 2)

На пленарному засіданні виголосила свою доповідь на тему «Наслідки «Великої депресії» 1929-1933 рр. на сторінках сучасних українських підручників» студентка Катерина Воробець (науковий керівник: асистент кафедри всесвітньої історії Микола Глібіщук).

Програма секційного засідання охопила 23 доповіді, підготовлені студентами I–V курсів, що навчаються за освітніми програмами «Історія та археологія» та «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)».

У межах засідання секції було заслухано 12 доповідей. Особливу увагу аудиторії привернули виступи на археологічну тематику, представлені Софією Венничук, Вікторією Косович, Анною Науменко, Іриною Ярмолою та Віктором Триколичем. (№ 3) + (№ 5)

Не меншу зацікавленість присутніх викликали доповіді з проблем історії Стародавнього Сходу та давньої Греції, виголошені Назаром Гофманом, Софією Загребаєвою, Владиславом Маняком, Надією Козлан. (№ 7)

Проблематика середньовічної історії була представлена дослідженнями Юлії Фартушняк та Дмитра Мельника, які проаналізували етногенез аварів та засади формування духовно-лицарських орденів на Близькому Сході. (№ 4)

Своєю чергою, студент Юрій Чорней висвітлив важливу проблему новітньої історії, торкнувшись питання генези політики «расової гігієни» в нацистській Німеччині, зосередивши увагу на її ідейних витоках. (№  6)

До роботи секції також долучилися викладачі кафедри всесвітньої історії, які здійснювали наукове керівництво підготовкою доповідей: завідувач кафедри, професор Олександр Сич, професор Михайло Чучко, доценти Андрій Мінаєв, Олена Кожолянко, Іван Воротняк, Микола Ільків та асистент Віталій Калініченко. (№ 8)

У підсумку, дискусія, що розгорнулася навколо студентських виступів на секції, підтвердила динамічний характер досліджень у галузі всесвітньої історії та археології, а також продемонструвала неабияку зацікавленість учасників  конференції в оприлюдненні результатів своїх наукових розвідок. Обмін думками висвітлив розмаїття наукових підходів до інтерпретації артефактів, критичного аналізу джерел та побудови гіпотетичних моделей реконструкції минулого. (№ 9)