- пʼятниця, 13 листопада 2026 р.
- Всі новини
11–12 листопада 2026 року на базі факультету історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася Перша міжнародна науково-практична конференція «Україна та Південно-Східна Європа на зламі епох (ХХ–ХХІ ст.): деколонізація пам’яті, політичні трансформації, безпекові виклики».
Форум об’єднав провідних українських та європейських науковців, дипломатів, представників аналітичних центрів, ма-медіа й державних інституцій. Співорганізаторами заходу разом із ЧНУ імені Юрія Федьковича виступили КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут політичних наук Словацької академії наук (Словаччина), Сучавський університет імені Штефана чел Маре та Ясський університет імені Александру Йоана Кузи (Румунія). До програмного комітету також долучилися дослідники з Молдовського державного університету (м. Кишинів) та Технічного університету Георге Асакі (м. Ясси).
Відкриття та пленарне засідання модерували голова оргкомітету, декан факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ імені Юрія Федьковича Василь Карпо та співголова оргкомітету, директорка Центру євроатлантичної інтеграції та безпеки ЧНУ Наталія Стрельчук.
З вітальним словом до учасників звернулися представниця МЗС України Наталія Фіялка, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Сербія в Україні Андон Сапунджі та в.о. декана історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Тарас Пшеничний.
Робота конференції охопила три ключові тематичні напрями: історична пам’ять та інформаційні впливи, регіональна безпека та геополітика, деколонізація минулого та релігійний фактор.
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Сербія в Україні Андон Сапунджі у своєму виступі акцентував на поєднанні поваги до ідентичності народів із суверенітетом держав. Зокрема, дипломат зазначив, що «національна ідентичність не є продуктом політичних обставин чи короткострокових історичних процесів. Вона формується століттями - через мову, культуру, історичну пам’ять і відчуття належності до певної спільноти». А також важливо розуміти, що «спільність історії, культури та національної ідентичності не може бути підставою для заперечення суверенітету іншої держави або порушення її територіальної цілісності».
На його думку важливо, що Сербія та Україна мають не тільки спільні сторінки історії, а й приклади солідарності сьогодні. «Історії наших народів не розвивалися ізольовано. Вони перетиналися, залишаючи спільні сторінки в історичній пам’яті. Сьогодні солідарність між нашими країнами має не лише дипломатичний, а й конкретний гуманітарний, енергетичний та фінансовий вимір», - зазначив дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сербії (2021–2026 рр.) Володимир Толкач (м. Київ) та Борис Варга (м. Белград) проаналізували медіа-наративи та загрози концепції «сербського світу» на Західних Балканах, а Ірина Малацай (КНУ імені Тараса Шевченка) розкрила впливи імперських і русофільських міфів у постюгославських країнах.
Одне із засідань конференції було присвячено регіональній безпеці та геополітиці. Професор Джордже Поеде (м. Ясси) розглянув теорію визначення безпекових загроз і витрат, а професор ЧНУ Сергій Федуняк висвітлив головні аспекти сучасних викликів для країн Балкан у контексті російсько-української війни. Васіле Сіміляну (головний редактор журналу «GeoPolitica», м. Бухарест) проаналізував формати безпеки в Чорному морі, Сергій Герасимчук (ГО Рада зовнішньої політики «Українська призма», м. Київ) застосував модель дворівневої гри для оцінки політики Румунії, Болгарії та Молдови після 2022 року, а Елена Симона Вринчану (м. Ясси) оцінила ефективність міграційної політики ЄС.
Проф. Людмила Рошка (м. Кишинів), проф. Тудор Станчу (м. Ясси) та Марін Герман (м. Сучава) дослідили антитоталітарний опір, природу авторитаризму та суперечності декомунізації в Румунії. Світлана Мотрук (КНУ) та Ганна Скорейко (ЧНУ) розглянули меморіальну політику й історичні кривди в посткомуністичному світі, а науковці ЧНУ Богдан Боднарюк та Олександр Бродецький розкрили геополітичну роль православ’я та безпекові ризики діяльності УПЦ на Балканах.
Кожна тематична панель конференції завершувалася фаховими дискусіями. Загалом форум став прикладом продуктивного міждисциплінарного симбіозу істориків, політологів, фахівців із міжнародних відносин та експертів-практиків. На заключному засіданні учасники конференції підбили підсумки наукових дискусій, окреслили перспективи подальшої співпраці, а також домовилися про координацію спільних дослідницьких проєктів і публікацію матеріалів форуму у фахових наукових виданнях та колективних наукових монографіях.
Успішній реалізації конференції передувала ґрунтовна підготовча робота оргкомітету, до якого увійшли представники всіх кафедр та наукових осередків факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ, також Центру євроатлантичної інтеграції та безпеки (директорка - Наталія Стрельчук), Центру румунських студій (директорка - Любов Мельничук) та Центру стратегічних комунікацій «Україна - XXI» (Іван Осадца). Співорганізаторами виступили представники кафедри історії Центральної та Східної Європи КНУ імені Тараса Шевченка (Ірина Малацай, Світлана Мотрук) у тісній співпраці з Центром регіональних досліджень: Україна - Балкани (м. Київ, Володимир Толкач).
Організатори висловили сподівання, що проведення такого заходу стане вагомим кроком у поглибленні партнерства між університетами й аналітичними центрами України та Південно-Східної Європи, а його результати слугуватимуть надійним експертним підґрунтям для дипломатичної роботи й ухвалення управлінських рішень у сфері регіональної безпеки.