Під час конференції, яка проходила у змішаному форматі, науковці працювали за кількома ключовими напрямами. Зокрема, присутні обговорили розвиток локальної історії, етнографії та етнології в умовах російсько-української війни, а також історико-краєзнавчу діяльність у закладах освіти і культури та молодіжних центрах. Програма наукового форуму відзначилася широкою тематикою доповідей, які було згруповано за кількома ключовими дослідницькими напрямками.

У конференції взяли участь доктор філософії (Ph.D.) з політології,  директор видавництва русинської громади Сербії «Руське слово» (м. Нові Сад, Сербія), журналіст і громадський діяч Борис Варга і Надзвичайний і Повноважний Посол, посол України у Сербії (2012-2025 рр.) Володимир Толкач, які у своїх виступах розкрили культурно-просвітницьку роль української діаспори Сербії в умовах російської агресії проти України і закликали до суттєвого посилення наукової співпраці та активізації досліджень українсько-сербських історичних і культурних зв'язків. У сучасних умовах це є критично важливим для формування об'єктивного історичного контексту та ефективної протидії дезінформаційним міфам, які ворожа пропаганда активно поширює в Балканському регіоні.

Окрему увагу науковці приділили вивченню духовної культури, обрядовості та спадщини видатних діячів регіону Ольга Тарчинська (директорка ліцею с. Струга, Новоушицька ТГ), Олена Кожолянко (м. Чернівці. Низка доповідей була присвячена трансформації традиційної спадщини у сучасний туристичний продукт Ігор Хитрюк (м. Дунаївці), Ігор Петраш (м. Хмельницький). У контексті розвитку регіонального туризму Наталія Стрельбіцька та Ігор Журба (м. Хмельницький) у своїх виступах обґрунтували важливість кулінарних традицій, гостинності та краєзнавчих ресурсів як міцної основи для формування туристичного бренду і нових маршрутів Поділля.

Дослідження матеріальної культури, археологічної спадщини та історичної пам’яті Поділля і Галичини крізь призму різних епох представили Сергій Семенчук (м. Хмельницький), Галина Яценюк (м. Чернівці) та Ольга Дуб (с. Самчики). Питання збереження та поточного стану охорони пам'яток археології та історії на теренах Хмельниччини висвітлили у спільному виступі Тарас Проказюк, Віктор Вєтров та Тетяна Вєтрова (м. Хмельницький).

Блок доповідей, присвячений теоретичним і практичним аспектам формування національної свідомості, процесам деколонізації топонімічного простору, цифровізації краєзнавчих практик та увічненню пам’яті загиблих героїв в умовах сучасної війни, представила група науковців та дослідників. Із доповідями з цієї проблематики виступили Наталія Стрельчук (м. Чернівці), Назарій Христан (м. Чернівці), Іван Осадца (м. Чернівці) та Зоя Філіппенко (м. Хмельницький).

Питання використання краєзнавчого компонента у молодіжній політиці, патріотичного виховання підростаючого покоління та соціальної адаптації підлітків, які зазнали травм внаслідок війни, викликали жваве обговорення. Регіональним досвідом впровадження виховних і пластових методик, а також практикою подолання сучасних викликів поділилися Наталія Колесник (м. Хмельницький), Анастасія Кобильник (м. Хмельницький), Андрій Колесник (м. Хмельницький) та Тетяна Пічугова (м. Краматорськ).

Дослідженню документальної спадщини, формуванню краєзнавчих інформаційних ресурсів як бази для вивчення фольклору, а також специфіці організації масштабних культурно-мистецьких заходів на прикордонних територіях в умовах воєнного стану приділили увагу Валентина Маковська (м. Хмельницький), співавторки Катерина Чабан і Любов Марцонь (м. Хмельницький),  а також Ольга Бондаренко (м. Суми).

До цієї події Хмельницька ОУНБ, наукова бібліотека ХНУ та Державний архів Хмельницької області презентували тематичні виставки книг і унікальних документів з історії Поділля. Наступну конференцію прийматиме факультет історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.